Кранах Старший

Мюнхен, Стара пінакотека

Ще одна виставка представляла творчість Кранаха - невеликий зал повнісінький його творів. В більшості доволі посередні речі з його пізнього періоду. Виділи вартує хіба що портрети (Лютер, Меланхтон, Аґрикола, Фридрих) - усі вони дуже графічні. Мінімальне застосування кольору. Обличчя виглядають немов рисунок по тонованому фону. У ренесансному портреті рисунок стоїть набагато ближче до живопису, ніж у пізніших епохах.

Також цікавий формат - багато портретів майже мініатюрні - до 10 см у висоту. Цікаво, яка була функція таких портретів - чи вони були таким собі подорожним вівтарчиком? Чи скромним подарунком?

З ранніх робіт виразно виділялось оце розп'яття:

Набагато драматичніше ніж пізніші спокійні роботи "протестантського" періоду. Дуже сильне відчуття впливу італійського живопису, а разом з тим ці складки одягу нагадують одночасно і пізню готику і виглядають майже бароково. Дуже незвична для Кранаха робота. А власне тим цікава, що видно у ніх художника в пошуку, а не того, котрий вже знайшов себе, свій стиль, своє мистецтво і почиває на лаврах слави.